Інтернет-газета
"Шевченко і сучасність"

На стіні портрет Т.Г.Шевченка,прикрашений вишитим рушником.
Учні зодягнені святково у вишиванки .

Звучить  пісня "Думи мої”

Ви мої єдині,

Не кидайте хоч ви мене

При лихій годині.

Прилітайте, сизокрилі 

Мої голуб"ята,

Із-за Дніпра широкого

У степ погуляти...

...Прилітайте ж ,мої любі,

Тихими речами

Привітаю вас ,як діток,

І заплачу з вами".

(на фоні музики слова)

1. Тарас Шевченко… Такий великий ,що бути більшим не можна .Як Україна. Як світ…

  Ріс безродним сиротою,а став найріднішим  усім нам з покоління і в покоління.

Був кріпаком ,а заговорив і показав шлях до свободи.

Мордувався в тюрмі народів і був свідком зречення від материнської мови,культури й історії ,а залишився вірним ідеалом волі й братерства.

   Карався ,мучився,але не каявся.

(Продовжується пісня..)

 Весна…Вже сама згадка про неї будить у серці щемну радість,тривогу .Це свято оновлення і відродження природи. В один із весняних днів 9.03 народився Т.Шевченко. З цього дня почалось відродження й оновлення України,бо кожним порухом душі він дбав про рідну землю.

  3.Благословен той день і час,

     Коли прослалась килимами

    Земля,яку сходив Тарас

    Дрібними росами-сльозами

4. І сьогодні,вшановуючи пам’ять ,ми не будемо говорити про Шевченка ,а він сам своїми творами буде промовляти до нас. Болем огортається серце,коли згадуєш дитинство Тараса,дні журби на чужині.

  Вірш "І золоті і дорогії”

5.Коли Тарас був малим,він часто слухав розповіді діда Івана про гайдамаків,про боротьбу козаків за свободу України. Це глибоко вразило його душу.

 Вірш (уривок з "Гайдамаків”)

      Все йде все минає-і краю не має.

      Куди ж воно ділось?Звідкіля взялось?

      І дуре6нь,і мудрий нічього не знає

     Живе,умирає,одно зацвіло

     А друге зав’яло,навіки зяв’яло…

     І листя пожовкле вітри рознесли.

    А сонечко встане,як перше вставало,

    І зорі червоні,як вперше пливли,

    Попливуть і потім ,і ти,білолиций,

    По синьому небу вийдеш погулять.

    І вийдеш подивиться в жолобок,криницю

    І в море безкрає ,і будеш сіять ,

   Як над Вавилоном,над його садами

    І над тим ,щол буде з нашими синами

   Ти вічний без краю.

6.Кожен вірш Шевченка -це радість і біль поета,його життя. Дивуєшся "Невже,щоб заграла скрипка,неодмінно треба розрізати живе тіло явори?Невже ,щоб заговорила душа,неодмінно треба доторкнутися до неї різцем болю?”

 Вірш "Бандуристе,орле сизий”  (гра на бандурі)

7.Доля не лукавила ,не брехала Шевченку. Прийшла слава,воля. Та як важко вони далися. 1838 році Тараса Шевченка викупили з кріпацтва. І в холодному Петербурзі,на чужині,в казематах,на засланні в казахських степах не раз згадував Шевченко рідну землю,хатину.

 Вірш "І досі сниться”

8. У творчості Т Шевченка багато уваги приділялося долі жінки:їх безправність ,беззахисність ,трагізм долі-завжди хвилював поета. Можливо,тому ,що доля коханої Оксани тяжко зранила душу поета,можливо,тому,що була тяжкого доля його сесетер.

9. Жертовність Ганни - матері,безмежну материнську любов до Шевченка підніс до найвищих надбань людства. Поет низько схилявся перед образом Матері,яка оберігає своє дитя.

 Уривок з поеми "Наймичка”

10.Поетові думи,болі і страждання,події і сподівання,хвилини радості й тривоги лягли рядками на папір і зібрались  у цій поетичній збірці,назв якій – "Кобзар”.

11.І якщо до першого видання "Кобзаря” у 1840 році увійшло лише 8 творів:”Тополя”, "До Основ’яненка”, "Іван Підкова”, "Тарасова нічь”, "Думи мої”, "Причинна”, "Перебеньдя”, то всі наступні стали невичерпною скарбницею поетичної мудрості і краси .Викликають зачарування і подив.

12.Серце поета,разом з усіма його почуттями,сподіваннями ,щодня й щогодини було в Україні. Без України  поетове серце не могло ні співати ,ні сумувати,до неї поривалось і співало.

13.Мріяв на схилі віку Кобзар про повернення в Україну про тихе й мирне життя на рідній землі . Але мрії не судилося здійснитися

14.Духовне прозріння дається Всевишнім тоді,коли відкрите серце для Любові,Добра,Справедливості,бо серце-це обитель Бога,близькість якого можна відчути лиш серцем.І лише той ,хто духовно прозрів,то відчує єдність Землі і Неба,людини і народу,як відчув її Шевченко

 

15.Т Шевченко як Всевишній Посланець. Пророк відкрив у безсмертя душі і вічність Духу,Великий Кобзар жив думами свого народу,страждав разом з ним,ненавидів його ворогів,боровся за його щастя і волю .Це знайшов яскравий вияв у його багатогранній як поетичній,так і духовній творчості.

 Вірш "Уклін Кобзарю”

16.У дні радості печалі і тривоги

Йому віддаймо шану та уклін.

За мудрістю звертаймося до нього-

І переможем . З нами Бог і він!

17.Він безсмертний,як саме життя,тому став нашою долею і заповітом. І на стороні правди,любові й честі стоїть його слово.

18.Іде Кобзар ,нескромний,величний,

Дивуючи весь білий світ.

Нахай же в душах споконвічно

Звучить Тарасів "Заповіт”

Пісню співають всі діти і гості.